Міністерство юстиції оприлюднило український переклад рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шевчук проти України» (Shevchuk v. Ukraine, заява № 474/21) від 25 червня 2026 року.ЄСПЛ одноголосно визнав, що звільнення Станіслава Шевчука з посади судді Конституційного Суду України у 2019 році порушило ст. 6 § 1 Конвенції через відсутність безсторонності та ст. 8 Конвенції через невідповідність застосованих норм вимогам чіткості й передбачуваності.Обставини справиСтаніслава Шевчука Верховна Рада обрала суддею КСУ у 2014 році, а в лютому 2018 року він став головою Суду. У березні 2019 року троє суддів поширили серед колег 32-сторінкову записку, в якій звинуватили його в перевищенні повноважень, призначенні позаштатних радників, політичних заявах та інших порушеннях. 17 квітня 2019 року Постійна комісія КСУ з питань регламенту та етики дійшла висновку про наявність підстав для його звільнення, а 14 травня 2019 року КСУ на спеціальному пленарному засіданні 12 голосами звільнив Шевчука з посади судді за істотний дисциплінарний проступок і систематичне нехтування обов’язками (§ 7–22).Окружний адміністративний суд міста Києва 11 жовтня 2019 року визнав звільнення незаконним і поновив Шевчука на посадах судді та голови КСУ. Однак 2 грудня 2019 року КСУ ухвалив рішення, за яким будь-які його рішення не підлягають оскарженню незалежно від форми, після чого апеляційний суд закрив провадження, а Верховний Суд 14 серпня 2020 року залишив це рішення в силі (§ 26–32).Позиція ЄСПЛКСУ — «суд» у дисциплінарній справі. ЄСПЛ визнав, що КСУ, діючи як дисциплінарний орган, був «судом» у розумінні ст. 6 Конвенції. Тому перша умова тесту Vilho Eskelinen не виконана, ст. 6 застосовна в цивільному аспекті, а скаргу на відсутність доступу до суду визнано неприйнятною: право на апеляцію зі ст. 6 не випливає (§ 72–76).Судді-обвинувачі ухвалили рішення. Двоє суддів, які сформулювали звинувачення, ініціювали провадження й активно підтримували звинувачення, згодом вирішили справу по суті. Така подвійна роль, за об’єктивним тестом, ставить під сумнів їхню безсторонність (§ 95). На той час не існувало правил, які зобов’язували б цих суддів заявити самовідвід або вимагали б розглянути заяву Шевчука про їхній відвід, а КСУ не навів переконливих причин, чому ці судді мали брати участь у розгляді (§ 97–98).Звільнення з посади судді за дії голови Суду. КСУ не пояснив ні того, які саме підстави для звільнення застосовано, ні того, чому за порушення, пов’язані з адміністративною роботою голови Суду, Шевчука звільнили з посади судді. Тлумачення норм у його справі не відповідало вимогам чіткості й передбачуваності, тож втручання у право на повагу до приватного життя не було «згідно із законом» (§ 123, 127–128).Свобода вираження поглядів. Скаргу за ст. 10 Конвенції щодо інтерв’ю, в якому Шевчук заявив, що не приводитиме до присяги Президента в разі фальсифікації виборів, ЄСПЛ визнав необґрунтованою, оскільки повного тексту інтерв’ю суду не надали (§ 133).ЄСПЛ присудив заявникові 2000 євро відшкодування моральної шкоди, а вимогу про відшкодування понад 344 тис. євро втраченого заробітку відхилив через відсутність доказів (§ 139–140). Суддя від України Микола Гнатовський у розгляді справи участі не брав, його замінив суддя ad hoc.Події після звернення до ЄСПЛЗа даними, наведеними в рішенні, у березні 2023 року Шевчук звернувся до КСУ з проханням переглянути рішення про звільнення та прийняти його відставку. 3 грудня 2025 року Постійна комісія КСУ визнала звільнення 2019 року необґрунтованим, зазначивши, що законодавче регулювання дисциплінарної відповідальності суддів КСУ на той час не було чітким і передбачуваним, і рекомендувала розглянути питання про відставку (§ 34–36).Практика ЄСПЛЄСПЛ спирався, зокрема, на рішення Vilho Eskelinen and Others v. Finland [ВП] (заява № 63235/00, 19 квітня 2007 року), Oleksandr Volkov v. Ukraine (заява № 21722/11, 9 січня 2013 року, § 115) та Micallef v. Malta [ВП] (заява № 17056/06, 15 жовтня 2009 року, § 95–99) щодо об’єктивної безсторонності й процедур відводу.Що це означаєАналітично. Рішення має значення не лише для КСУ. ЄСПЛ вкотре підтвердив стандарт, сформований ще в справі «Олександр Волков проти України»: особа, яка ініціює дисциплінарне провадження і висуває звинувачення, не може потім вирішувати справу по суті. Для будь-яких дисциплінарних органів — ВРП, ВККС, КДКА чи КДКП — це означає, що відсутність прямих правил про відвід не звільняє від обов’язку забезпечити безсторонність складу.Окремо важливий висновок щодо ст. 8: звільнення з посади судді не може ґрунтуватися на порушеннях, пов’язаних лише з адміністративною посадою, без чіткого правового зв’язку між ними. Водночас ЄСПЛ не поставив під сумнів остаточність рішень КСУ як такого: проблему він убачив не в неможливості оскарження, а в упередженості складу і невизначеності закону.Читайте також на ADVOKAT POSTМатеріали НСРД без судової оцінки не можуть бути підставою для звільнення судді — адвокат Мацко — стандарти доказування у справах про звільнення суддів.ЄСПЛ визнав дисциплінарне відсторонення судді за позасудові заяви порушенням статті 10 Конвенції — інша справа ЄСПЛ про дисциплінарну відповідальність судді.КСУ визнав неконституційним припинення виплати суддівської винагороди мобілізованим суддям на підставі КЗпП — практика КСУ щодо статусу суддів. Навігація записівЗемельний сервітут. Про алгоритм реалізації права на чужу ділянку та актуальну судову практику адвокат Олена Батигіна Дії адвоката, призначеного системою БПД, не можна оскаржити до адміністративного суду