У Парижі на запит Офісу Генерального прокурора арештовано особняк Костянтина Жеваго, вартість якого українська сторона оцінює в 40 млн доларів США.Про це 13 листопада 2026 року повідомив виконувач обов’язків Генерального прокурора Антон Ковальський.Арешт здійснено в межах кримінального провадження про розтрату 113 млн доларів банку «Фінанси та Кредит», досудове розслідування в якому проводить ДБР.Що повідомив ОГПЗа даними Офісу Генпрокурора, арешт на нерухомість наклали 9 листопада 2026 року на виконання запиту про міжнародну правову допомогу, який ОГП направив французькій стороні 17 вересня. Підтвердження українські правоохоронці отримали 10 листопада. Ковальський назвав арешт результатом спільної роботи українських прокурорів, слідчих ДБР і французьких правоохоронців і заявив, що активи за кордоном «не є недосяжними для українського правосуддя».Арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення і не означає переходу права власності до держави. Подальша доля особняка залежатиме від результату кримінального провадження в Україні та визнання відповідного рішення у Франції.Версія сторони обвинуваченняЗа версією слідства, Жеваго, який контролював понад 90 % статутного капіталу АТ «Банк «Фінанси та Кредит», за попередньою змовою з іншими представниками керівництва банку організував схему розтрати 113 млн доларів США. У 2022 році ДБР повідомило йому про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК. За даними «Суспільного», у липні 2024 року суд заочно обрав Жеваго запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, бізнесмен перебуває за кордоном.Кваліфікація є змістом підозри, а не встановленим судом фактом: відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.КонтекстУ грудні 2022 року Жеваго затримали у Франції на запит України, після чого звільнили під заставу в 1 млн євро.30 березня 2023 року апеляційний суд Шамбері відмовив в його екстрадиції в Україну, хоча французькі прокурори підтримували позицію української сторони.У лютому 2025 року РНБО запровадила щодо Жеваго санкції. Окремо НАБУ розслідує справу про передачу, за версією слідства, 2,7 млн доларів суддям Верховного Суду в інтересах власника групи «Фінанси і кредит»; обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду.Що це означаєАналітично. Відмова в екстрадиції та виконання запиту про арешт майна ґрунтуються на різних правових механізмах і різних стандартах. Під час розгляду питання про видачу французький суд оцінює, зокрема, гарантії справедливого судового розгляду і умови тримання в державі, що запитує, тоді як для арешту майна в порядку міжнародної правової допомоги достатньо відповідності запиту вимогам законодавства держави виконання. Тому арешт не свідчить про перегляд Францією позиції щодо видачі.Для сторони захисту важливо, що заходи забезпечення, застосовані за кордоном на підставі українського запиту, можуть бути оскаржені за процедурами держави виконання, а остаточна конфіскація, якщо до неї дійде, потребуватиме обвинувального вироку в Україні та його визнання французькими судами. Заочний характер провадження щодо особи, яка перебуває за кордоном, може стати аргументом захисту саме на етапі такого визнання.Читайте також на ADVOKAT POSTПовідомлено про підозру керівникам компанії Жеваго, які привласнили майже 400 млн гривень з бюджету: ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК — інші провадження щодо компаній Жеваго.У суді почали розглядати по суті справу адвоката Рекуна, якого звинувачують у пособництві Жеваго в наданні неправомірної вигоди суддям ВС — справа про неправомірну вигоду суддям ВС.Перевірка ВРП скарги на вісім суддів Великої Палати ВС у справі Жеваго триває вже понад три місяці — дисциплінарний вимір справи. Навігація записівЗавершено слідство щодо чотирьох суддів Верховного Суду у справі про 2,7 млн доларів Жеваго Штраф АМКУ в 10 % обороту без перевірки пропорційності судом порушує Конвенцію